Клуб Закоханих Сердець  


АЛО - анекдоти
Щоб обжити нову хатку,
Запускають кошенятко...
Та, боячись висоти,
В космос не летять коти!
Тож прийшлося, позаяк,
На орбіту – двох собак...
(Потратили грошей кучу,
Щоб цю карусель отчебучить)
...Ті ж зробили лиш виток –
Доки дозволяв цепок...


На цвинтарі старенький плаче:
- Синочку, як ти смів, козаче?!
Хіба ж тебе я породив,
Ростив і в місто спорядив,
Щоб за півроку, тільки в хату,
Сказав мені:
- Ну, здравствуй, папа...

Над темним морем - як лелека -
Летіла близько чи далеко
Красива, мирна, нікого нечіпаюча, ракета...
...Літак ворожий її збив,
Політ невинний загубив...

Про гостинність хазяїв
Слава йде з наших країв...
Завітаєш в будень, свято:
- Можна в двір, - питаєш, в хату?
- То заходьте, стіл накритий!
...Та не пустить пес сердитий –
Шкіриться:
- Не лізь, не трож!
Співчувають:
- Та отож...


Воювати б без кінця і краю
Міківайтхаусу і Невловимомубабаю...
Та був миттєво Багаж взятий,
Наляканий якимсь спецбатом...
Любої зброї є замало –
Проти озброєння... спец-салом...

Був вуйко в Іспанії – всього надивився,
Вернувся додому – сусіда явився...
І от про кориду – як бик там бісився –
Між чаркою з салом гомін точився...
Сусід не второпає – вередує чому –
Та бідна скотина – мов не пустили в корчму...
У відповідь: ”Слухай, а ти б не сказився?!
Як прапор червоний перед мордою звився...”

***

Новый русский строит дом –
Сразу три бассейна в нем…
С теплой, холодной,.. совсем без воды!?..
- Не вся братва плавает!
Чтоб не имела нужды!..


Русский (из новых) смотрит сына тетрадь,
Бац…- видит двойку:
- За что, твою мать?
Пацан, я не понял, учителя идиоты?
Сверху ж написано «Классная работа»!


- Стой, кто идет? -
Кричит часовой…
Слышит в ответ:
- Не шуми, дорогой,
В глаза не свети
Ослепительным светом,
Я с той шел туда,
А оттудова – с этой…

Мужичек - работяга на своем жигуленке
Взял подвезти по дороге девчонку,
- Ты, дочка, с училища? – завел разговор…
- Я такая сучилища… Ты не видал до сих пор…

***


“Крутий бізнесмен” в мобілу віщає:
- Я вгору іду, проблеми рішаю,
Від банків з кредитами відбою немає,
Вагони товару за кордон відправляю,
Назад же з грошима їх повні чекаю!
Все клас і о’кей... Прошу почекайте,
Тьотю, мобільний не відключайте...

Купе: негр і обізянка...
Напрям: Жмеринка – Вапнярка...
Полустанок... Мужичок
Підсаджується у куток...
Для нового глядача
Мавпа скаче згоряча,
“Мікі, Мікі”, - їй хазяїн,
Та не веде й вуха краєм...
Подорожній – тій:
- Миколо!
Слухай батька, підеш в школу!
Вивчишся хоч на артиста!
Це так просто з твоїм хистом...
Чи подашся в бізнесмени -
Теж – до грошей – навіжені...
Демократія ж скрізь, в штатах –
Таких-всяких скрізь багато...
А може... скаже де країна:
- Президенту , ти... – заміна...

В музеї революції екскурсовод підводить до картини:
- Це ”Ленін в Польщі” – малюнок невідомої людини...
А там - любовно намальований пейзаж –
До болю серця піонерського знайомий всім шалаш...
Стирчать від пари звідти... - зовсім босі ноги -
Так перекручені... – Чи не індійські йоги?!
- Та ні! Пухленькі – Крупської, Дзержинського – ті тощі...
- А Ленін де? ...А Ленін... – в Польщі...

Закашлялася теща за обідом
І вибачається: “Не в те попало горло...”
Зять “співчуває”, подумки: “ От стерво,
В два горла пхає, ненаситна морда...”

Трапи прибрали – судно відпливає
Здоровуще! – “Титанік”– всі чули, всяк знає...
В останню хвилину мужичок підбігає
Плюгавий, німий – собачку тримає,
Як сурдотлумач – капітану втирає –
Мовляв, та собачка... так з ними бажає...

Щасливий астронавт – додому із штату
Ракети чужої - довелось політати...
“ Енд хау а ю?” – його ну питати...
- Все добре... та руки болять - як із вати!
... Російські колеги, щоб не смів щось чіпати,
Натріскали боляче... і ну утішати:
- От сядеш хоч в шатл – там будеш включати,
Якщо заманеться фантазувати...


Собачка й зайчатко на крижині пливуть...
Крижина все тонше... – недовго й втонуть...
Тут дядько в човні... гребе у їх край...
Зайча – оптиміст – як підскоче:
- Мазай!!!
Достатньо потершись між людом... тим... нашим,
Собача – реаліст:
- Скоріше... Герасим...


Втратив мужик роботу...
Пішла дружина з сином...
Схопив бідний вірьовку -
Й під стелю – по драбині...
Петля уже на шиї...
На шафі, глядь, – півлітра -
Забута, недопита:
- Не голова.... – макітра!
Ну..., щоб не пропадала,
Зцідити довелося...
Потім... кілька окурків
Попід столом найшлося...
... Полегшено зітхнув:
- Позаду всі нещастя,
Усе буде гаразд –
Життя пішло на краще!


 
Сайт создан в системе uCoz