| |||
|
| Вірші неповторної Ані з Кіровограду |
|
Кароліно!
День світлиться! Поруч вже муркоче киця... В небі гарная синиця Чудо-пісеньку співа!... Не синиця то, не птиця! Й не примара лісова! То чарівний голос Ані, Знаю всіх пісень слова!!! *** Не знаю, ким бути хотіла У мріях... Для мене ж, повір, Пісня Твоя має КРИЛА! Злітаючи стрімко у вир, Все те, що таємне, - відкрила Частинку сердечка-душі!.. Та десь, в глибині, залишила, Що завжди берегтимеш собі! Ти, очі прикривши, співаєш, І голос Твій ллється... Скажи, Правда, секрет небес знаєш? І те, де живуть міражі? Рахую зірки, і не знаю - Підкажи - куди йти? – уві сні... Як разом с Тобою співаю, Ввімкнувши кохані пісні, - Все легко стає, наче в казці... І серденько солодко тане... - З піснями я вірю у щастя!!! Вже сонечко гріє і мане... - То час утікає невпинно - Ось подих весни на волоссі... А з неба летить: - Кароліно!.. Назавжди розтанула осінь?!.. І знов в висоті білі крила, Дарують нам щастя і мир.... Ти Феєю бути хотіла? Ти стала вже нею, повір!!! *** Фей на світі дуже мало, Хтось ще й стверджує: Нема! Та скажу я вам одразу, Намагання ті - дарма! Є у нас! На Україні! Одна фея - на весь світ! Її пісня ніжно лине, Каже сонечку - Привіт!!! Її голос, немов квітка, Як весняний той вінок! Її врода - чарівниця! Зачаровує й жінок!!! Її очі - два кристали! Дві зеленії долини! І не правда, що нема... Є одна, на Україні!.. Як же звуть цю чарівницю?!! Що до неї серцем лину! Як же звуть оцю жар-птицю?!! АНІ ЛОРАК!!!! КАРОЛІНА!!!!!!! *** Якось вранці з ліжка встала, Й в голові таке я мала: Що люблю я Кароліну!!! - - Закричала на країну! Це було ще у дитинстві... Але навіть до сьогодні, Я кохаю її голос! ВІН ЯСКРАВИЙ, НЕПОВТОРНИЙ!!! І всі-всі зі мною згодні!... *** Кароліно! Пісень сад! Є такий Кіровоград! Де тебе усі шанують, За майстерність так цінують! Тут тебе вже зачекались! І хвилин зарахувались! Тож скоріше приїжджай!!! І в серцях нам - буде РАЙ!!!... *** Ластівочка прилетіла, сіре небо освітила! Так і пісня Каролінки моє серце запалила! І із вуст її гарячих , вилітають нетерпляче, Українськії мотиви, Українськії пісні! Тихі й ніжні, негучні, або й дуже голосні! Одні душу всю проймають, ніби гостра голка... Інші серденько тримають, у літа осколках!!!... *** У несонячному мариві Німого коридору, Я йшла на звук - до тебе - Пісень - для серця хору... Десь там, за дахом - небо! Десь там, далеко - гори! Не хочу я нічого.... Не хочу й вільне море!.. На пісеньку озветься... Лиш тихий стогін серця... Люблю пісні до болю! Я слухаю їх серцем, Й милуюся тобою... О, люба Кароліна! Чаруєш мені душу... Для мене ти єдина!.. - Побачить тебе мушу... *** Вуста гарячі так співають!.. І гучно танці линуть! - Не загасає серця радість, Мрійливі сни приплинуть... Там, де тумани всі сріблясті, Де свіжість гір, до сонця - хвилі, Там - звучна пісня Кароліни! Слова її - до болю милі... *** Барвиста веселка, сонячний промінчик Стрімко-швидко влучив у серденько моє! Помчали по тілу бадьорі іскринки - Зелені перлинки, пісні Каролінки! І у моїй крові - пісенька живе!!!.... |
| Ваша Аня |
| А це - моя Ані Лорак |
Сайт создан в системе uCoz